Олена Марчук запитує: перевищення повноважень охоронцями

Добрий день! У мене трапилася вкрай неприємна ситуація. Мою доньку та її подругу охорона супермаркету запідозрила в крадіжці пилочки для нігтів. На виході зажадали пилочку повернути. Власне, повертати дівчаткам було нічого. І почався пресинг. Обидві дівчинки неповнолітні, по п'ятнадцять років. Зрозуміло, у цій ситуації вони розгубилися і пішли з охоронцями в закрите приміщення для огляду. По дорозі туди моя дочка сказала, що ще школярка. Але охорону це не зупинило, вони не зв'язалися з нами і заборонили дівчатам телефонувати. Перебуваючи з ними в закритому приміщенні, їм погрожували, на них кричали, тиснули психологічно. Дівчата погодилися дістати все, що в них було в сумках і кишенях. Пилочки серед їхніх речей не виявилося. Тоді один охоронець самовільно заліз у сумку моєї доньки, а інший у кишеню її подруги. Після цього на дівчаток почали кричати, щоб вони сказали, куди сховали пилочку. Усе це тривало хвилин п'ятнадцять. Потім дівчаток відпустили, навіть не вибачившись. Діти змогли після цього нам додзвонитися. Ми під'їхали, викликали поліцію. Поліцейські встановили особу людини, яка затримала дітей. Після чого нас направили у відділ кримінальної поліції у справах неповнолітніх. Заяви ми склали, у нас їх прийняли. Але слідчий своєю поведінкою і натяками дав зрозуміти, що хід справі давати не збирається, дівчат вважає злодійками, охорону розуміє і співчуває, і, власне, охоронців він знає особисто і вони невинних не затримують. Тож бесіду він із ними проведе, про результати цієї бесіди повідомить письмово на наші адреси, але й ми маємо розповісти донькам, що красти недобре. Скажіть, чи є у цієї справи якась перспектива? Мені б не хотілося, щоб люди, які ображають і залякують дітей, залишалися працювати там, де можуть з легкістю це робити, впевнені в безкарності. Чи має мені сенс звертатися до вас уже по суті? Чи охоронців справді нема за що притягати?